Управління знаннями – це сукупність процесів та інструментів, які полегшують передачу знань між окремими бійцями та підрозділами для формування спільного розуміння ситуації, пришвидшення навчання та покращення процесу прийняття рішень.
В арміях блоку NATO управління знаннями стандартизовано та унормовано низкою документів. Матеріал, наведений нижче, спирається на стандарти армії США.
Знання існують у явній або неявній формі та можуть бути формалізованими (кодифікованими) або неформалізованими (некодифікованими).
Явні знання – це ті, що ми усвідомлюємо й можемо легко передати іншим людям через розповідь, текст, креслення, фото/відео матеріали. Відповідно вони можуть бути формалізованими (вже зафіксованими в будь-якому вигляді у відповідних документах) або неформалізованими (усвідомленими, але не зафіксованими в документах).
Формалізовані явні знання набагато легше розповсюджувати. Прикладами можуть бути будь-які формальні документи, якими врегульовано діяльність організації. Головна проблема з цим типом знань – вони повільно оновлюються і не завжди відповідають поточній ситуації, особливо в умовах війни.
Неявні знання набуваються під час отримання практичного досвіду. Вони включать нюанси та тонкощі виконання якогось процесу (наприклад, роботи з конкретним видом військової техніки), розуміння контексту (ведення бойових дій у конкретній місцевості в конкретний проміжок часу), інтуїцію, когнітивні якості (здатність швидко оцінювати ситуацію та реагувати на неї, адаптуватися, приймати ефективні рішення), фізичні навички. Неявних знань набагато більше, ніж явних. Зазвичай вони є ціннішими, але вони можуть швидко старіти, їх набагато складніше поширювати. Далеко не всі неявні знання можна перевести в категорію явних і передати через розповідь або зафіксувати в документах. Багато неявних знань – це практичний, фізичний досвід та навички, які можна набути тільки під час тренувань та виконання завдань.
Всі формалізовані явні знання колись були неявними, набутими на практиці. Вони пройшли етапи усвідомлення (рефлексії), обробки, перевірки додатковою практикою в різних умовах та перевірки часом, кодифікації у вигляді статутів, інструкцій, тренінгових програм тощо.
Ключове завдання управління знаннями в умовах війни: прискорити процеси поширення явних знань, а також усвідомлення та передачі неявних знань для того, щоб на всіх рівнях приймалися найефективніші рішення, що дозволить досягати поставлених цілей і зберігати життя особового складу.Основні інструменти поширення явних знань:
- фіксація у документах та/або інформаційних системах;
- проведення навчально-тренінгових заходів.
Неявні знання зазвичай передаються через неформальне спілкування військових між собою (в тій частині, в якій їх можна перевести в явні). Всі зусилля, направлені на покращення якості зв’язку та/або впровадження спеціальних інформаційних систем (на кшталт «Кропиви») сприяють розповсюдженню неявних знань та переводу їх у категорію явних.
Надважливими інструментами рефлексії та швидкого поширення неявних знань є After Action Review та Lessons Learned. Ці інструменти були розроблені в армії США та складають основу управління знаннями в арміях блоку NATO.
After Action Review (огляд після дії, аналіз проведених дій) – це коротка рефлексія набутого під час виконання бойового або тренувального завдання досвіду за структурою:
- Що мало статися?
- Що відбулося в дійсності?
- Чому так сталося (дійсність відрізняється від плану)?
- Що можна покращити і як?
Ось тут можна подивитися приклади проведення AAR (відео англійською):
За результатами цієї рефлексії формулюються Lessons Learned – отримані (засвоєні) уроки. Вони можуть використовуватися командою, яка провела AAR, для вдосконалення власних дій, а також передаватися іншим командам в якості кращих практик.
В арміях блоку NATO існує процес збору, обробки та розповсюдження Lessons Learned через спеціальну інформаційну систему. Уроки, що довели свою ефективність, включаються в навчально-тренувальні матеріали; на їхній основі корегуються інструкції та стандарти. Ось тут можна подивитися короткі відеоролики про цю систему (англійською):
Більш детальну інформацію по процесу проведення AAR можна отримати зі стандарту ТС 25-20 «Огляд після дії. Довідник лідера» та в Телеграм-каналі Наталії Треніної «Вдосконалення в дії | After Action Review & Lessons Learned».
Інші інструменти управління знаннями, які використовуються в арміях блоку NATO:
- бази знань – інформаційні системи, в яких зібрані відповідні документи, інструкції, статті тощо;
- карти знань – таблиці, за допомогою яких можна виявити, в яких документах зафіксовані конкретні знання;
- Communities of Practice (спільноти практиків або спільноти по практиці) – спільноти, які формуються навколо окремого напрямку діяльності (наприклад, аеророзвідка) і дозволяють учасникам швидко обмінюватися знаннями та допомагати один одному вирішувати проблеми;
- будь-які види навчання та тренувань.
Текст підготувала *Viktoriia Oleshko *